З 2027 року в Україні передбачено запровадження трирічної профільної середньої освіти за двома спрямуваннями – академічне та професійне. Реформування старшої школи є складовою освітньої реформи, яка реалізується вже не перший рік. Наразі триває обговорення цих змін і в громадах всіх областей. Що передбачає реформа профільної освіти – у нашому матеріалі.

Вже через три роки в Україні має бути трирічна профільна середня освіта. Йдеться про навчання в 10, 11 та 12 класах. Два основних напрямки – академічний з поглибленим вивченням предметів та підготовкою до вишів, та профільний з професійною орієнтацією, вибором професії та швидким виходом на ринок праці.

“Навчання в старшій школі буде тривати 3 роки, з 10 по 12 клас, – розповіла заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова. – Другий момент: академічні та професійні ліцеї – це окремі юридичні особи, які мають бути відмежовані від гімназій. І, відповідно, стратегічна мета – мати ліцеї по всій країні, де будуть лише 10-12 класи.  Навіщо це робиться? 10-12 класи – це період, коли дитина орієнтується в професії і визначається зі своїм подальшим шляхом. Цей шлях може бути – вихід на ринок праці й відразу робота, або продовження навчання у вищому навчальному закладі.”

“Наш проєкт вже протягом року підтримує розробку цієї стратегії, – зазначила менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU Валентина Полторак. – Ця стратегія на 10 років, реформа триватиме до 33 року. Запоріжжя – 14-й регіон, в який ми приїхали, і хочемо почути думку щодо реформи, як вона має бути втілена.”

Надія Кузьмичова вважає, що вибір професії та побудова освітнього процесу відбувається зараз досить консервативно, зокрема, в дітей дуже обмежена свобода вибору. Реформа ж передбачає більше можливостей для цього. 

Перше – дитина обирає профіль, за яким буде вчитися, в межах цього профілю може обрати предмети для поглибленого вивчення. Друге – вибір предметів поза фахом, аби бути всебічно розвиненою особистістю. Наступний момент реформи – оснащення старшої школи. Устаткування, лабораторії, можливості експериментувати тощо – все, що потрібно для поглибленого вивчення конкретних дисциплін.

 “В межах кожної області до цього моменту з громадами на рівні обласних адміністрацій йде обговорення, які заклади в майбутньому стають ліцеями, – каже Надія Кузьмичова, –які заклади будуть знижувати статус та ставати гімназіями, і готувати учнів до вибору професійного чи академічного ліцею. І в цілому як буде виглядати мережа Запорізької області, реформи старшої профільної школи.”

“Чому це важливо? Я приведу приклад. На сьогоднішній день на ринку праці Запорізької області ми маємо дефіцит більше ніж 70% робітничих спеціальностей, які актуальні зараз і будуть необхідні після перемоги, – розповідає заступник голови Запорізької ОВА Михайло Семікін. – Реформа профільної середньої освіти покликана для кожної дитини визначити траєкторію руху, профорієнтувати, та надати ті знання і компетенції, які він зможе реалізовувати в відбудові нашої держави.”

Перша мета обговорень – цінність та зміст самої освіти, друга – сформувати мережу освітніх закладів. Таким чином по всій країні будуть діяти 2 000 ліцеїв.

“Мова йде не про закриття, а про призупинення надання освітніх послуг з урахуванням обставин, – директор департаменту освіти і науки Запорізької облдержадміністрації Людмила Бухаріна. – Але це не означає, що закривається можливість доступу до здобуття чи то професійної освіти, чи то в майбутньому вищої освіти.  Кількість не завжди дорівнює якість. Ми працюємо на якість і на доступ.”

Таким чином, аби стати ліцеєм, нинішні заклади освіти муситимуть відповідати умовам реформи. Це і матеріально-технічна база, і певна кількість дисциплін для вибору поглибленого навчання, і відповідна кількість школярів в паралелі, і багато іншого. Крім того, на формування мережі закладів впливатиме і демографічна ситуація. 

Вже сьогодні учнів початкових класів відчутно менше за старшокласників, а саме вони формуватимуть через кілька років учнівський склад 10-12 класів. 

Для реалізації реформи старшої школи в Запорізькій області є кілька сценаріїв, зазначила Людмила Бухаріна – це базовий, оптимістичний та песимістичний. В ході обговорення розглянули всі три. Який же сценарій реально вдасться втілити у життя – покаже час.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі