Про сенс життя та свободу особистості – нова збірка п’єс запорізької драматургині “Соціофоби, Психи та інші п’єси” – книга, у якій авторка, Наталія Ігнатьєва, розмірковує на тему нормальності. Почути уривки з цих п’єс та інших творів, поговорити про творчість та придбати збірку за донат всі охочі мали змогу на творчій зустрічі з драматургинею. Докладніше – у матеріалі.

“Я занадто нормальна і це мене дратує, я нецікава для себе самої, хочу бути фріком”, каже героїня однієї з п’єс. Всі ми різні, нормальні та ненормальні по-своєму – це читачам у своїх творах хоче показати Наталія Ігнатьєва.

“Психи — це всі ми і ніхто з нас. Ідеально нормальних людей не існує. В кожного є свій біль, кожна людина зі своєю такою родзинкою, характером, – ділиться драматургиня Наталія Ігнатьєва. – Це робить людину в очах соціуму дещо незвичайною, ненормальною.”

Впродовж кількох років, з перервами, писала свої п’єси, розповідає Наталія Ігнатьєва. Її герої щодня змінюють світ. Одні персонажі постійно трансформуються, інші завмирають у власному страху. Є тут і міркування, настанови, поради, пропозиції виходу зі складних ситуацій. Каже: не обійшлось без консультацій з психологами.

“Неодноразово психологи підтверджували ті мої внутрішні особисті міркування, мої інтуїтивні знахідки, – розповідає вона. – Від початку ПТСР і до того, як правильно вийти з нього.”

Унікальним явищем у запорізькому та загальнонаціональному літературному процесі називає свою колишню студентку Наталію Ігнатьєву Ольга Стадніченко, професорка ЗНУ та голова Запорізької обласної організації Національної спілки письменників України. Каже, дотепер в Запорізькому краї не було власного драматурга.

“Вона завжди була складною, незручною, незговірливою, небайдужою, неймовірною, але натхненною, розумною, цікавою, дотепною і так далі. Це дуже небезпечний письменник у нашій спілці, – відгукується професорка ЗНУ, голова Запорізької обласної організації НСПУ Ольга Стадніченко. – Чому? Бо складається два в одному — вона озброєна і теорією, і практикою.”

Драматургиня пишається виходом своєї збірки “Соціофоби, Психи та інші п’єси”. Каже: друк п’єс за життя автора – це перемога та висока відзнака творчості. П’єса обов’язково має бути на сцені, інакше вона не жива, переконана пані Наталія. Вистави за її творами йдуть у театрах Одеси, Києва, Хмельницького, Кропивницького, Дніпра та, звісно, у запорізьких театрах ім. Магара та Молоді.

“Загалом в цій книзі граюся з цим поняттям нормальності-ненормальності. Нормальні люди не створюють мистецтва, – переконана драматургиня. – Гадаю, що взагалі нормальні люди не витримають жити в нашому світі.”

На любовну тематику творів майже немає, каже авторка. Зізнається — все найголовніше вже написала для свого коханого чоловіка, актора Максима Ігнатьєва. Чоловік Наталії, який наразі служить в лавах ЗСУ, зміг на кілька днів приїхати, аби привітати  та підтримати дружину. І, звісно ж, зіграти фрагмент її п’єси.

Стати власником збірки п’єс можна за донат у 200 гривень. Кошти йдуть до Благодійного фонду “Бавовна” на постійні потреби наших захисників на найгарячіших напрямках Запорізької та Донецької областей.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі