27-го січня світ вшановує пам’ять жертв Голокосту. Дата обрана невипадково. Саме цього дня 77 років тому звільнили полонених з найбільшого концтабору Аушвіц. Там загинуло близько мільйона євреїв, загальна ж кількість жертв  під час Другої світової значно більша і сягає 6-ти мільйонів. Нам вдалося поспілкуватися з жінкою, родину якої не оминула трагедія.

Від рук нацистів загинув дідусь та тітка Зінаїди Спекторової. Жінка згадує: тато з бабусею дивом залишись живими:

“Прийшли фашисти. Це було у Василівці, під Синельниковим. Туди вивезли євреїв і там їх розстріляли. Але мій тато встиг вирватися, він тоді був хлопчиком ще, він встиг втекти. На горищі ховався”.

Пані Зінаїда ділиться, для неї та її родини тема Голокосту є надзвичайно болісною. Говорити про це публічно жінка наважилася вперше. Проте, зазначає, згадувати такі події необхідно:

“Я не хочу спеціально акцентувати увагу на деяких фактах, тому що волосся дибки стає у будь-якої нормальної людини. Про Голокост треба говорити. Мені дуже важко про це говорити і дуже боляче. Але я вирішила розповісти – таки. Наполягти, що люди, Голокост – це небезпечна штука. Ксенофобія – небезпечна штука”.

За словами істориків, знищення євреїв у нашому регіоні розпочалось у жовтні 1941-го року. До міста ж хвиля репресій докотилась пізніше – у березні 1942-го. 

“Оголосили, що все єврейське населення міста Запоріжжя повинно зібратися під приводом перевезення от цих людей.  – розповідає історик Володимир Лініков, – людей спочатку погнали в напрямку вокзалу Запоріжжя 1 і протягом якогось часу вони дійсно вважали, що  їх будуть вантажити в вагони і вивозити на Південь. Але, коли вони завернули на вулицю Чайковського, зараз це вулиця Миколи Ласточкіна, стало зрозуміло, що  ніякого завантаження в вагони не буде. Цих людей довели в тодішній радгосп імені Сталіна і в протитанкових ровах практично всіх розстріляли”.

На вулиці Очаківській, що в Комунарському районі  з 1941 по 1943 роки фашисти закатували 36 тисяч людей, 20 тисяч з яких – євреї. У День пам’яті жертв Голокосту їхні нащадки разом з єврейською спільнотою та представниками влади зібралися аби вшанувати загиблих.

Головний раввін Запорізької області Нохум Єрентрой акцентує:

“Ми намагаємось, щоб усі згадали те, що сталося. І вчимо про це. І найголовніше, що це була не лише жалоба для єврейського народу, а й у інших народів теж. Тому що тут були масові вбивства не тільки євреїв, а й інших громадян. Спільно з громадою вирішили такий зробити мітинг і спеціально поважати, шанувати повагу”.

“На цьому місці також лежить чийсь дід чи прадід, чий син чи брат чи чоловік чи донька. Виною цих людей було тільки те, що вони були євреями. Звичайно нам до недавнього часу це було важко осягнути як так може бути, – додає голова Запорізької облдержадміністрації Олександр Старух, – світла пам’ять всім, хто загинув під час голокосту, ми зобов’язані пам’ятати це все. Зобов’язані зробити все, щоб такі трагедії ніколи не повторювались”. 

Під час заходу учасники мітингу запалили 6 смолоскипів, що символізують 6 мільйонів вбитих. А потім поклали до меморіалу каміння. За єврейською традицією камінь символізує вічність і свідчить, що нащадки пам’ятають своїх пращурів.

Першими новини з’являються у нашому телеграмі