У Запоріжжі вже діють 6 патронатних родин – це родини, які тимчасово приймають до себе дітей, що залишились без батьківського піклування. Взяти до себе на виховання наважуються люди різного віку, зокрема й ті, хто нині перебуває на заслуженому відпочинку. Більше – у матеріалі.

Марина Кириченко за фахом перукарка, а нині вже на пенсії. Після загибелі чоловіка на війні зрозуміла: турбота про дітей допомагає зцілити душу.

“Я завжди хотіла допомагати, – ділиться марина Кириченко. – У мене була своя дуже важка історія, мій чоловік в Авдіївці 2 роки тому загинув. Він з 2014 року служив, захисник Донецького аеропорту, кіборг, 93 бригада. Я дуже важкувато виходила з цього стану, дуже допомагала донька. Коли я комусь допомагаю, мені краще стає, я можу поділитися своїми емоціями, і знаю, як можна з цього стану вийти.”

Поважний вік Марини не став на заваді вихованню дитини. Тепер жінка – патронатна вихователька 17-річної Марійки.

“Ми з нею часто буваємо у парку, – розповідає пані Марина, – вона дуже любить природу, вона любить тварин і птахів, голубів годує завжди, ми щось купуємо, на качелях вона ніяк не накатається. Вона бачить качелю і прям біжить, я її розкатую, в неї таке задоволення. Дуже їй подобаються квіти, ми скоро будемо пересаджувати, в мене петуній різних насіння, донька подарувала, вирощуємо.”

На вихованні у Марини Марійка вже близько двох місяців. Песик тьоті Марини (саме так свою патронатну виховательку називає дівчинка) Лео став і її улюбленцем. Марії подобається гратися з песиком, ще вона любить читати.

“Люблю Гаррі Поттера, детективи, детективи я читаю різні. Люблю читати у друкованому вигляді, бо в електронному ти не можеш перегорнути сторінку. Але я прочитала одну книгу і в електронному форматі, вона мені дуже сподобалася.”

Зараз Марія навчається у коледжі на ветеринара. Мріє також про власну собаку породи доберман і про мотоцикл. Але разом з цим, додає: спершу потрібно отримати водійські права. А от патронатну виховательку дівчина лагідно називає «сонечко».

“Мрії в неї такі. Я їй сказала, вона каже, а чому ви мене вибрали? Я кажу, Марійка, якби мені запропонували 100 тисяч дітей, коли я твою ситуацію і все дізналася про тебе, я б вибрала тільки тебе, – ділиться патронатна вихователька Марина Кириченко. – Я їй сказала, що життя різнобарвне, і я тобі покажу, як можна життя розмалювати усіма барвами веселки, воно так заграє! Ти будеш щаслива, ти від мене вийдеш щаслива.”

Пані Марина свого часу спеціалізувалася на весільних зачісках, тож  Марійка каже: знає, хто їй в майбутньому, коли прийде час, допоможе з цим.

“Ми розмовляємо про все, – розповідає пані Марина. – Вона знає, що я перукар, займалася весільними зачісками. Вона каже: зовсім я спокійна за неї, коли буде в мене весілля, ви мені зробите зачіску, оформлення залу. Ми на різні теми з нею розмовляємо, я кажу, Марійка, треба закінчити навчання, отримати диплом, може статися гарне життя, що ти зможеш відкрити свою клініку, чи будеш гарним фахівцем. Вона дуже любить животних, песика купаємо, вона підтримує йому голівку, щоб у вушка водичка не попала.” 

Історія Марійки – непроста. Дівчинку залишили в лікарні, біологічна мати відмовилася від дитини. Нині триває судовий процес, який має остаточно визначити долю дівчинки, додають у Службі у справах дітей.

“Вона відмовляється від дитини, – розповіла начальниця Служби (управління) у справах дітей ЗМР Наталія Сиворакша, – є певні причини. Патронат – тимчасова послуга, яка нам і допомагає розібратися в даній ситуації, що було з Марійкою. Вона ділиться з вихователем, як вона жила, які були моменти, щось нове вона тут отримує. Іде судовий процес, як він закінчиться, буде зрозуміло, це скасування усиновлення чи позбавлення батьківських прав.”

В Запоріжжі вже функціонують 6 патронатних родин. Патронат – це тимчасовий догляд за дитиною, який ще й оплачується державою. Зарплата патронатного вихователя – 24 тисячі гривень на місяць, його помічника – 8 тисяч гривень. Передбачена й фінансова допомога на дітей.

“Щомісячна допомога на кожну дитину – 2,5 прожиткового мінімуму, якщо з інвалідністю, то 3,5. Сума коливається від 6,5 до 11,5 тисяч щомісячно на дитину, – пояснила Наталія Сиворакша. – У програмі “Діти Запоріжжя” ми передбачили одноразову допомогу 5 тисяч при влаштуванні, на базові потреби, і 15 980 гривень – поворотна допомога з місцевого бюджету. Це кошти, аби тимчасово, поки буде соцдопомога і зарплата, щоб були кошти, коли дитина потрапляє в родину.”

“Патронатна родина – можливість взяти до себе дитинку на відповідний час, і держава надаватиме через органи місцевого самоврядування щомісячну допомогу, – сказала в.о. міського голови Запоріжжя Регіна Харченко. – Хочеться подякувати пані Марині, хочеться звернути увагу дорослих, і тих, хто розуміє приказку “чужих дітей не буває” – давайте дорослішати. Якщо хтось зараз думає, чи створювати патронатну родину, чи ставати патронатним вихователем – створюйте, ви без перебільшення можете врятувати чиєсь життя.”

Шанс змінити життя дитини є у кожного, хто відчуває у собі сили та енергію подарувавши дитині родинне тепло хоча б на певний час. Адже, як кажуть у Службі у справах дітей, – чужих дітей не буває.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі