Вдихнути у старий підручний матеріал нове життя намагаються громадські діячі з організації  “ZERO WASTE ZP”. Це зручно, естетично та екологічно – переконані молоді ентузіасти. Цього разу у майстерні “Пластикон” вони влаштували майстер-клас із виготовлення прикрас із бабусиних колекцій. Більше – у матеріалі.

Майстерня з переробки пластику у млину Нібура. Дизайнерка Єлизавета Шишкіна розповідає запоріжанкам, як зі старих бус створити сучасну й стильну прикрасу. Пропонує зробити аксесуар не тільки до жіночого вбрання, а й інших необхідних у щоденному користуванні речей. 

“Можна носити на сумочці, це дуже зручно і зараз актуально. І мені теж подобається ця ідея повільної моди, що це не на один сезон, – каже дизайнерка Єлизавета Шишкіна. – Його можна намотати на руку і носити як браслет; знову надягти на сумочку і так далі.”

Єлизавета спеціалізується на створенні брендів для підприємців, а виготовленням прикрас захопилась нещодавно. Каже, надихнулась прикладом своєї бізнес-партнерки, яка через постійні ворожі обстріли переїхала з Харкова до Києва й започаткувала там нову справу – вирощування квітів, адже дуже сумувала за своєю домашньою оранжереєю.

“Придумала робити такі намиста, бо вони схожі на росу, – ділиться дизайнерка. – Ви носите росу у себе на шиї, уявляєте? Мені дуже сподобалась ця ідея. І я проводила опитування, на що ще схожі ці намиста, виявляється, вони схожі на льодяники і на крапельки води, як після дощу, або після моря.”

А відвідувачок майстер-класу надихнула можливість створити власноруч гарну прикрасу.

“Взагалі не плету з бісеру, й намисто не роблю. Більше люблю гончарство, – ділиться відвідувачка майстер-класу Ганна. – Сьогодні вирішила трошки повчитись, моя подруга більше має досвіду. Я принесла з собою сировину, і є дві ідеї: або фіолетове щось буде з зелененьким, або блакитно-біле в мене буде.”

“Я сьогодні у червоному, і побачила дуже гарний кораловий, червоний колір, і хочу доповнити свій образ із прикрасою,” – каже відвідувачка майстер-класу Валентина.

А ще дівчат надихає громадська діяльність засновників майстерні “Пластикон”, їхнє прагнення зробити рідне місто чистим і комфортним. Тому й приходять сюди на різноманітні майстер-класи.

“Коли я нещодавно в Інстаграмі побачила їхні нові блокноти, вони мене вразили, – ділиться Єлизавета Шишкіна. – Вони дуже цікаві, у них такі гарні обкладинки, ви їх бачили? Вони класні, ви ніде такі не зустрінете.”

“Майстер-клас якраз буде спрямований на те, як можна людям уникнути сміття навіть у таких неочевидних речах, про які вони не задумувались, – пояснює співзасновниця майстерні “Пластикон” ГО “ZERO WASTE ZP” Єлизавета Іванова. – Наприклад, взяти старі намистини замість того, щоб купити нові.”

Можна й побутові речі створювати з пластикових відходів. Містяни приносять у майстерню сировину, й екоактивісти виготовляють на спеціальному обладнанні естетичні й зручні для щоденного використання предмети.

“На екструдері ми робимо корзинки, – каже Єлизавета Іванова. – Вони, як і підставки, всі робляться із кришок в основному. Крім кришок, ми переробляємо пакети з ЛДПЄ, це “Нова пошта”, пакети з-під молока. І ще ми зробили блокнотики, цікаві такі.”

“По всьому світу зараз сотні подібних майстерень, які використовуються для різних цілей, – розповідає Іван Калоша співзасновник майстерні “Пластикон” ГО “ZERO WASTE ZP”. – Ми, наприклад, більше для освітніх. А хтось меблі робить, хтось ще щось. Тут, скоріш за все, якісь елементи вже самі. Інколи ти подивився – о, можна виготовити лист, а потім його обробити, відполірувати, щоб він блищав, щоб із нього не стирчали різні штучки. Це не як із деревом, і ти не знаєш, у кого порадитись. Загуглити це просто неможливо, і ти просто пробуєш-пробуєш-пробуєш.”

Діяльність екоактивістів помітила місцева влада й запросила їх долучитися до розробки регіонального плану “Поводження з відходами”. Тож вони намагаються доносити свою позицію щодо  використання відходів, їхнього сортування та переробки. При цьому спираються на національну та європейську стратегії у цьому напрямку.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі