circle-background

Муніципальний телеканал м. Запоріжжя

circle-background
weather

+3°

Програма телепередач:

ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
weather

+3°

Телепрограма

Національне вбрання, що носили на Запоріжжі

21.09.2022, 18:22

text
Поділитися:

Тисячоліттями одяг змінював свій вигляд, проте символіка і значення вишитих орнаментів залишається все-таки незмінною. Українські майстрині занурили в історію традиційного одягу та розказали, яке вбрання носили на Запоріжжі. Подробиці – у нашому сюжеті.


 

Національне вбрання зберігає традиції та енергетику українського народу. В кожний сантиметр одягу майстрині вкладали особливий зміст: починаючи від вибору тканини, завершуючи символічними візерунками. Адже орнаменти – це  таємне письменництво, яке передавали із покоління в покоління. Наприклад, на жіночому одязі вишивали квіткові орнаменти, як символ продовження роду. Чоловіче вбрання частіше прикрашали геометричними візерунками, що означали войовничість, захист та силу.

Частиною образу були й прикраси. Їх одягали не тільки для краси. Вони демонстрували статус українки, чим більше разків у намиста, тим заможніша пані. Також наші пращури вірили – прикраси захищають від злого ока. 

“Кола на намисті, – пояснює майстриня Лариса Середа, – вони захищають все жіноцтво. Тобто грудну частину, шию, серце і душу від впливів від фізичних та енергетичних впливів. Теж елемент українського костюму – гердана, гордана, але я нещодавно відкрила, що це суто чоловіча прикраса раніше була. Це дуже просто – вона вертикальна.”

Велике значення надавали й головним уборам, адже волосся жінки — це зв’язок із космосом. Заміжня пані ховала коси під хустку, дівчата – прикрашали голову віночком. Зокрема, їх майстрували із природних матеріалів. Вінки робили із кутасів, тобто змотаних ниток, та прив’язували різнокольорові стрічки. Кожний колір мав своє значення. 

“Наприклад, білу стрічку зав’язували лише тоді, коли на кінцях її було щось вишите, – розказує пані Лариса. – Тому що білий, це символ, як дань померлим,  і щоб ніякий дух до тебе не вцепився, треба було обов’язково, щоб вона була вишита, вишита, як правило, золотом.”

На сході України домінував козацький стиль. Адже саме козаки та козачки були тодішніми законодавцями моди. На Запоріжжі найбільш прижилися шаровари та полотняні сорочки вільного крою, які не сковували рухи у боях. Широкі ремені робили із натуральної шкіри, він не тільки підкреслював статуру козака, а ще й слугував захистом від ворожої шаблі. На свята козаки одягали жупан.

“Ось ми можемо з вами побачити жупан, – розповідає дослідниця українського побуту Ольга Плечун. – Більш концертний варіант, але ж крій зберігся. Це такий плащ приталений, тобто той, що підкреслює статуру  і він надає ошатності. Раніше в Україні чорний колір, на відмінну від сучасності, коли чорний вважається коліром богеми, носили лише на знак скорботи або покори, коли аскезу якусь брали, а так це були яскраві кольори: зелені, червоні. Це показувало силу, це показувало статок, це показувало статус.”

Ноги — це зв’язок із землею, тому наші пращури зазвичай ходили босими. Взуття одягали лише при холодній погоді або на свята. На голову козаки вдягали шапку із натурального хутра, зазвичай, вівці чи барана. Верх шапки робили зі шкіри.

Часи йшли і національний одяг змінювався. Нині українське вбрання стало практичнішим, але деякі традиційні елементи залюбки додають до свого образу і сучасні поціновувачі моди. 

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Копіювання контенту дозволено лише за прямого узгодження з редакцією.

Verified by ExactMetrics

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: