На Запоріжжі експозиція Розівського музею опинилась в окупації. Як це сталось

27.02.2024, 17:18

Поділитися:

Продовжуємо цикл матеріалів про музейні заклади на Запоріжжі. Деякі з них опинились на лінії вогню, але найцінніші артефакти місцеві жителі встигли вивезти. Інші врятувати не змогли. Розівський краєзнавчий музей, що у Пологівському районі, нині – у тимчасовій окупації. Його експозицію вивезти не вдалось. Але співробітники закладу на співпрацю з ворогом не пішли й зараз продовжують наукову роботу вдалині від рідної Розівки. Чи вціліли музейні цінності — журналісти МТМ дізнались у краян, які переїхали до обласного центру.

Розівський краєзнавчий музей розташовується на другому поверсі селищного будинку культури. Його колекцію ще у 60-х роках минулого століття почав збирати місцевий дослідник Володимир Марюха. Наповнював археологічним, етнографічним, природничим та письмово-документальним матеріалами. Вони й стали основою першої експозиції, розповідає голова селищної ради Світлана Нестеренко:

“Гербарні матеріали рідкісних рослин. Суха Балка у нас є, є у нас балка Антонівка, де є рідкісні рослини. Також були викопні рештки тварин.Речі, які стосувалися запорізького козацтва — люльки, прикраси для коней. Якісь рештки стародавнього посуду, гудзики, монети”.

Дослідницьку справу Володимира Марюхи продовжили розівські науковці, подружжя Оксана та Олександр Подпрятови. Але наукову роботу музейники на Запоріжжі були змушені згорнути, коли Розівку окупували російські загарбники.

“Дуже стрімка окупація була 3-го березня. Початок дня нічого страшного не віщував, але ми знали, що від нас не так далеко окупант. Одразу по обіді розпочався потужний обстріл селища. І надвечір все селище було заповнено буквально окупантами. – згадуєголова селищної ради Світлана Нестеренко. – Наш краєзнавчий музей знаходиться на другому поверсі будинку культури. Там стояли міцні двері, які вони просто не змогли відкрити. І музей залишався зачиненим, зайти туди не змогли. Потім замок був пошкоджений, зайшли туди мабуть вже наприкінці літа”.

Подпрятови встигли знищити світлини та документальні свідчення про місцевих атовців. На співпрацю з окупантами не пішли, виїхали з Розівки. Але в їхньому будинку залишились архівні матеріали Володимира Марюхи, над якими вчені працювали вдома. Подружжя Подпрятових виїхало, згодом за наводкою місцевих, каже пані Світлана, – до них додому прийшли люди з ФСБ і викрали матеріали. Де цей архів зараз — невідомо.