Його називають творцем Запорозького Війська та фундатором української державності. Петро Конашевич-Сагайдачний — легендарний гетьман, військовий стратег і тактик. Його ім’я наводило страх на Кримське ханство та Московське царство, адже саме за його правління були здійснені одні з найуспішніших походів проти них та Османської імперії. Підтримував створення Київського братства, відкривав школи та друкарні, а також сприяв відновленню православної ієрархії в Україні. З нагоди 403 річниці з дня смерті гетьмана в серці козацької звитяги, у Січовій церкві на Хортиці, пройшов молебень. До вшанування долучилися військові капелани, представники сучасного козацтва – ті, хто сьогодні, як і Сагайдачний колись, стоїть на захисті української землі. Подробиці меморіального заходу – у матеріалі.

На Хортиці у Січовій церкві Покрова Божої матері відбулась поминальна молитва за козацького гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Представники військової та козацької спільноти віддали шану видатному полководцю.

Петро Конашевич-Сагайдачный командував на Січі майже всіма значними морськими та сухопутними походами запорожців.  Найвідоміша перемога гетьмана – в битві під Хотином у 1621 році, коли об’єднані сили Речі Посполитої та українського козацтва відстояли Європу від мусульманського завоювання. Але умовами участі війська Сагайдачного у цих походах було зміцнення позицій козацтва в Україні, свобода православної віри та визнання Варшавою адміністративної автономії України.

“Треба говорити, по-перше, про вплив Сагайдачного на збільшення ролі козацтва як військової сили, – каже завідувач відділу науково-просвітницької роботи НЗ “Хортиця” Сергій Дударенко. – По-друге, про збільшення ролі козацтва як політичної сили, і третє – збільшення ролі козацтва як ідеологічної православної сили. Ці 3 аспекти Сагайдачному вдалося матеріалізувати, завдяки своїй харизмі, своїм діям і правильній організації.”

Фактор Сагайдачного відіграв ключову роль не лише у переможних військових походах, а й суспільних перетвореннях тієї доби. Саме тоді формувалась українська національна ідентичність.

“Сагайдачний є фундатором української державності, – впевнений президент Всеукраїнської федерації “Спас” Олександр Притула. – Бо саме він створив таке явище, як козацька педагогіка, саме він створив систему монастирських шкіл, систему січових шкіл. При ньому зародилось, сучасною мовою, фермерство, почало розвиватися господарство запорозького козацтва. Це був і воїн, і менеджер, і духовна людина.

За легендою, був гетьман і на Хортиці, відпочивав перед походами на Туреччину. Звідси й назва острова у Дніпрі – “Люлька Сагайдачного”. Є також вали Сагайдачного, міська вулиця та урочище.

“Навіть якщо людина тут не була, але вона вплинула на Україну, вплинула на свідомість, нічого поганого в тому, що ми називаємо її ім’ям ту чи іншу місцину, ту чи іншу вулицю, це абсолютно нормально,” – зазначив завідувач відділу науково-просвітницької роботи НЗ “Хортиця” Сергій Дударенко.

Сучасні морпіхи, які взяли участь у молебні, вважають запорозьких козаків першими морськими піхотинцями і надихаються їхніми славними подвигами.

“Ще князі ходили по воді на Костянтинопіль, грабували його, – каже ветеран морської піхоти ЗСУ Ігор Ілюшкін. – Потім це робив Сагайдачний, ходив на Туреччину, грабував, визволяв поневолених побратимів. Це перші морські нальоти, та сама морська піхота. Тому ми це відчуваємо і розуміємо. Серед 3 монстрів-держав, Речі Посполитої, Московії і Османської імперії, які ділили цей шматок землі, народилася четверта держава. Це феномен, такого більше не існує, народились саме козаки.”

А запорізький письменник Валентин Терлецький передав до бібліотеки січової церкви свою нову книгу, в якій дослідив біографії двох козацьких гетьманів – Петра Конашевича-Сагайдачного та Івана Сулими.

“Для мене це був експеримент, – розповів журналіст, письменник Валентин Терлецький. – Я вперше у житті писав не художню річ, а саме біографічну. Відкрив для себе багато цікавих фактів. Зокрема там є така гіпотеза, вона не нова, але я її розвиваю, що за гетьмана Сагайдачного Січ була якраз на острові Хортиця. Тимчасово, кілька років. Але саме звідси Сагайдачний вирушав на Москву, й саме звідси військо запорозьке вирушало на Хотинську війну.”

Письменник запропонував присутнім на молебні канонізувати ще одного козацького гетьмана – Івана Сулиму. 

“У нас серед козацтва на цей час лише два святих, Петро Калнишевський та Петро Сагайдачний. А має бути хоча б 3, – Сказав Валентин Терлецький. – І Іван Сулима – гетьман і лицар, достойний того. У нього навіть була медаль від Папи Римського, єдина у Східній Європі, за його діяльність нагорода.”

У часи випробувань згуртованість однодумців – запорука успіху у всіх починаннях. З цією метою й створила козацька та військова спільнота громадську організацію “Дев’ята Січ”.

“Дев’ята запорізька музейна Січ, де ми зараз із вами, – каже Вилущак капелан 8-го прикордонного загону Отець Степан. – Це новітня форма Січі, або громадської думки, “осередок товариства благородних лицарів-воїнів, великодушних християн, що братерською дружбою тримаються у тяжбах військових”.”

Завершився молебень молитвою за Україну, зміцнення наших воїнів, перемогу правди та настання справедливого миру.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі