Три години під завалами: вона вагітна, він – із численними пораненнями. Анна та Юрій Федірко – подружжя, яке дивом вціліло у будинку, куди влучили дві ворожі ракети. Дівчина розповіла вражаючу історію  порятунку, адже пара буда практично на межі життя та смерті. 

Ніч 2 березня, коли у будинок поцілила російська ракета, дівчина пам’ятає лише уривками.

“Пролунав другий вибух, – згадує Анна Федірко, – і нас відкинуло у маленький коридорчик та одразу засипало бетоном.”

Під бетонними плитами вона разом із чоловіком Юрієм перебували протягом трьох годин  в очікуванні рятувальників. Щосили кричали, благаючи  про допомогу, адже окрім себе вони думали ще й про дитину, яку носить під серцем Аня.

“Ми взагалі не сподівалися, що нас почують, – зізнається Анна. – Ми кричали так, я, мабуть, за 15 хвилин повністю собі голос посадила.”

Першим почув пару надзвичайник Павло. Але подружжя затиснуло з усіх боків уламками, витягнути їх швидко було неможливо. Стіни тріщали по швах, будинок будь-якої миті міг обвалитись. Рятувальник почав самотужки рити руками тунель. 

“Працював на витягнуту руку, – згадує начальник другої пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України і Запорізькій області Павло Бузовський. – Ми могли дотягнутися один до одного руками, а потрапити туди, до них, я не міг. Ані я запропонував: давайте я вас візьму за руки і буду вас витягувати, а ви вже, як зможете, мені допомагайте.”

На щастя, налякану Аню вдалося дістати з-під завалів. Автодрабиною її спустили і передали медикам. Слідом звільнили з-під завалів і її чоловіка – Юрія. Він отримав численні травми та нині перебуває під наглядом лікарів. 

“Дуже проблемна ліва рука, – розповідає Анна Федірко, – яка у нього була затиснута. У нього стоїть апарат Єлізарова, він пальцями відчуває, може рухати, але проблема у тому, що в нього розтрощений суглоб. Буде питання, щоб йому протез робити.”

Юрія днями прооперували. Зробили пересадку шкіри на руці. Про виписку поки що не йдеться. На чоловіка очікує довготривала реабілітація. 

Окрім подружжя,  надзвичайникам вдалося врятувати і їхню собаку – бульдога Міру. Хвостата дві доби пробула під завалами.

Зі своїми рятувальниками Аня зустрілась за два тижні після трагедії. Не стримуючи сліз, вона обіймала кожного, хто подарував її родині друге життя. Анна поки не наважується прийти до зруйнованого будинку, а від спогадів про жахливу ніч навертаються сльози.

“Морально дуже важко, – каже вона. – Просто постійно задаєш собі питання “За що?”.”

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі