“Люксембург, Люксембург” — фільм, що увійшов в топ-10 найкасовіших стрічок українського прокату. Це другий найкращий старт серед українських фільмів після початку повномасштабного вторгнення. До Запоріжжя завітав режисер стрічки Антоніо Лукіч. Тож про що нове українське кіно та чим саме фільм вразив глядачів – у матеріалі.

Фільм “Люксембург, Люксембург” – друга повнометражна робота українського режисера Антоніо Лукіча. У 2019 році митець вже підкорив глядача трагікомедією “Мої думки тихі”. Нова стрічка присвячена стосункам головних героїв та їхнього батька. У центрі фільму — брати-близнюки Василь та Микола, які дізнаються, що батько, який покинув родину, дуже хворий і перебуває в лікарні у Люксембурзі. Вони вирішують їхати за кордон, аби встигнути з ним зустрітись. Про підготовку до подорожі та чи відбудеться зустріч – і розповідається у фільмі. Режисер зазначає – певною мірою надихався особистою історією.

“Це не є документальним фільмом про моє життя, – розповідає режисер, – але саме втрата батька, який був відсутнім, стала відправною точкою. Мені завжди здавалося, що ми звично і любимо, і ненавидимо наших батьків одночасно. Близнюки як дві частинки чогось одного. Це трагікомедія, тобто це фільм, який має на меті в такій манері розважання поговорити з глядачем про щось серйозне, як мені здається, і саме про таку серйозну покинутість.”

Зйомки стрічки відбувались у 2021 році у Лубнах, Києві та Люксембурзі. А монтували фільм вже після початку повномасштабного вторгнення. Загалом на повне створення стрічки пішло понад 3 роки.

“Люксембург, Люксембург” вийшов на екрани 13 квітня, а вже 5 травня стало відомо, що стрічка увійшла у топ-10 найкасовіших фільмів українського прокату за часів Незалежності.

“Я намагаюся не пропускати жодного українського фільму, – каже глядачка Олеся, – тому що це, по-перше, підтримка нашого кінематографу і нашої культури. Ну і, по-друге, це цікаво. Дуже багато цікавих проєктів є в Україні, які варто подивитися. Не тільки тому, що це українське, а тому, що це якісна продукція. Чесно, Люксембург дивилася вже один раз, і мені дуже сподобалось. Це показує наше сьогодення, нашу буденність, це настільки вражає. Це така комбінація і суму, і сміху. І дуже змішані враження залишаються, але в хорошому сенсі.”

Над наступними кінопроєктами Антоніо Лукіч вже працює, проте поки не розкриває усіх карт, але впевнений – фільми, які  буде створено під час та після повномасштабного вторгнення — будуть мати зовсім інші сенси.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі