Пережити втрату коханої людини дуже важко. В Запоріжжі започатковано проєкт для дружин загиблих героїв “Коханий, я живу!”, щоб допомогти жінкам подолати горе та розпочати шлях до відновлення. Днями відбулася перша зустріч учасниць.

Альона — дружина загиблого військового Іллі Волошина. З майбутнім чоловіком познайомилися, гуляючи на Набережній в Запоріжжі. Це була любов з першого погляду — розповідає дівчина. Разом вони були п’ять років, з них рік — у шлюбі. Ілля був дуже веселим, легким і при тому надійним чоловіком. Пара почувалася дуже щасливою, будувала плани. Але їм завадила війна.

“Коли ми познайомилися, коли вже в нас почались стосунки, – згадує Альона, – перше, що він мені сказав: “ти маєш знати, що Україна в мене завжди буде на першому місці, то ти будеш на другому. Якщо ти це приймаєш, то добре.” Коли почалося АТО, тобто з 2014 року, він був в 93-й бригаді “Карпатська Січ”. Потім він служив там з 2014 по 2017 рік. У нього величезний бойовий досвід. І потім, з початком повномасштабної війни, він одразу і пішов. Я знала, що так буде. Я розуміла, що він піде, що це станеться, бо такі люди по-іншому не вміють.”

24 жовтня минулого року Іллю тяжко поранили. Лікарі робили все можливе, але за кілька днів хлопця не стало. Усвідомлення втрати до Альони прийшло тільки після поховання чоловіка.

“Деякий час ти не усвідомлюєш, що трапилось, – ділитсья Альона. – Тобто ти живеш в такому якомусь своєму… Не знаю, в своїй бульбашці. І просто не можеш ні спати, ні їсти. Ти настільки в стресовому стані, що не відчуваєш навіть часу. Дуже важко залишатися одній було, і при тому дуже хочеться, щоб нікого поруч не було. Якийсь такий стан. Не хочу взагалі, щоб хтось мене зрозумів. Але, на жаль, є ті, хто зрозуміють.”

Та в один з моментів Альона зрозуміла, що загибель її чоловіка буде марною жертвою, якщо вона складе руки і перестане рухатися вперед. Тож вона вирішила допомогти перш за все собі та іншим жінкам, які втратили коханих. Щоб втілити ідею в життя, знайшла однодумців. Назва проєкту народилася дуже швидко.

Для участі в проєкті “Коханий, я живу!” зареєструвалися кілька жінок, чоловіки яких загинули більше ніж 4 місяці тому, бо в перші тижні стан скорботи —  всепоглинаючий, і лише згодом відновлюється здатність до спілкування і з’являється  бажання повернутися до життя. 

Учасниця проєкту Марія втратила чоловіка рік тому. У складі полку “Азов” він боронив Маріуполь. Дівчина прагне отримати в групі підтримку і навчитися жити далі.

“Нам необхідна підтримка і допомога, – впевнена Марія. – І власне, я думаю, ми всі хочемо відчути себе живими, відчути вагу до життя і навчитися, як з цим жити, як правильно з цим жити, не забуваючи наших близьких, не ховаючи все це десь глибоко в душі, а жити і нести гідно пам’ять про наших героїв. Тому що вони поклали своє життя, віддали найцінніше, що в них було, і ми маємо всі бути вдячними за це. Але з цим дуже важко жити.”

Необхідну допомогу дружинам загиблих героїв буде надавати досвідчений психолог. Перша колективна сесія вже відбулася. 

“Перша частина наших зустрічей буде про втрату, про те, про осмислення втрати, – каже волонтерка та психологиня Вікторія Геращенко. – І друга частина наших зустрічей буде спрямована на відновлення. Скажімо, на супроводження жінок до… Такі маленькі кроки до відновлення.”

Крім роботи з психологом, проєкт “Коханий я живу!” передбачає й інші заходи. Всі вони будуть безплатними. Долучитися до участі та дізнатися деталі можна на сторінці проєкту в соцмережах.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі