Кадровий голод — проблема, з якою стикаються роботодавці по всій Україні, і у прифронтовому Запоріжжі зокрема. Причин декілька – серед них і міграція людей через війну, і мобілізація, і невисока зарплата. Як можна подолати дефіцит кадрів? Експертні думки – у матеріалі. 

На третій рік великої війни дефіцит кадрів, а надто у нашому прифронтовому місті, відчувають чи не усі роботодавці. Попри безліч оголошень про запрошення на роботу, знайти працівників, навіть без досвіду не завжди вдається. Експерти кажуть – бізнесу варто актуалізувати свої вакансії та вимоги до тих, хто шукає роботу.

“Але якщо дати поради, то перша, звісно – актуалізувати свої вакансії, передивитися наявність актуальних пропозицій для кандидатів. Можливо, це буде гібридний графік роботи або скорочений графік, можливо, віддалена можливітьс роботи. Звісно, вже зараз треба перелаштувати ті процеси, які були заточені лише під чоловіків, змінити, щоб жінки теж могли працювати на такій роботі. Починати перелаштовувати своє стажування, аби розширювати межі віку, наприклад,“ – пояснює експертка з кадрової політики Олександра Кирильченко.

Якщо не враховувати нюанси роботи в прифронтовому місті та не змінювати підхід до кадрової політики, то кадровий дефіцит буде тільки зростати, переконана пані Олександра. Зазначає: роботодавці повинні розуміти – не завжди зміни на виробництві чи у підходах до пошуку працівників  потребують фінансових витрат. Є чимало інструментів, які не вплинуть на бюджет роботодавця.

“Це можливість гібридної роботи. І я, наприклад, сама –  приклад такої стратегії бізнесу, бо до ковіду і поповномасштабного вторгнення не думала, що у мене є така кількість професій та фахівців, які можуть працювати віддалено. Гібридний формат дуже сильно приваблює працівників і вирішує проблему кадрового голоду. І, звісно, облаштування приміщень, щоб діти могли навчатись віддалено, дистанційно, в межах вашої компанії,” – розповідає пані Кирильченко.

“Бізнес розвивається, коли в тебе є команда, без команди ти швидко це не зробиш. Тому ми дуже відповідально підходимо до підбору своєї команди, – розповідає власник мережі закладів харчування Дмитро Добродій. – Ми їх розвиваємо, залучаємо до своїх справ, ми їх мотивуємо. Я проводжу збори, ділюсь своїм досвідом, розказую, як ми будемо, і куди ми йдемо. Також у нас є безліч переваг, які працівників утримують, мотивують з нами працювати. Якщо б ми за них не боролися, вони б з нами не працювали.”

Натомість людям, які шукають роботу, фахівці радять тверезо оцінювати ситуацію, а саме в питаннях оплати праці. Адже далеко не всі роботодавці зможуть забезпечити дуже високу зарплатню.

“На жаль, ринок диктує такі умови, що кандидатів і людей набагато менше, ніж компаній, які потребують цих людей. І на фоні цього, звісно, люди розуміють, що вони можуть обирати, навіть іноді перебирати, навіть іноді висувати умови, яких вони до початку війни не почали б висувати. І через це в них, по-перше, подовжується пошук роботи, бо обрати завжди хочеться якнайкраще. А компанії страждають через те, що дуже мало кандидатів відгукуються.” – розповідає пані Олександра. 

В рамках бізнес-форуму, який нещодавно відбувся у Запоріжжі, його учасники вирішили звернутися до Верховної Ради України, аби ініціювати зміни до законодавства. Серед них – стимулювання тривалої кар’єри і пізнього виходу на пенсію. А на місцевому рівні є пропозиція до обласного Центру зайнятості спільно з роботодавцями запровадити систему постійного моніторингу актуальних вакансій, аби оперативно реагувати на попит та навчати містян новим професіям. 

Для цього треба й створити умови у закладах професійної та вищої освіти для підвищення кваліфікації та перекваліфікації дорослого населення, зокрема ветеранів. Зокрема, йдеться про проходження короткострокових курсів, навчання за ваучерами тощо.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі