Історія вчительки та берегині Оріхова Наталії Клейн

05.03.2024, 14:39

Поділитися:

Телеканал МТМ продовжує цикл про жінок, які допомагають іншим, рятують, лікують та навчають. Наш другий сюжет — про “берегиню Оріхова”, як називають її земляки. Півтора року вчителька початкових класів Оріхівської гімназії Наталія Клейн живе за трьома адресами: в рідному місті допомагає всім необхідним літнім людям, які залишаються під постійними обстрілами. У сусідньому селі викладає дітям уроки онлайн. У Запоріжжі проводить зі школярами позакласні заняття. А ще прихистила у себе вдома до сотні домашніх тварин.

Урок української у третьому класі Оріхівської гімназії “Сузір’я” вчителька початкових класів Наталія Клейн проводить у селі Таврійське, що за кілька кілометрів від міста. У будинку своїх знайомих, вона провела Інтернет і кілька днів на тиждень в режимі онлайн викладає своїм учням шкільну програму.

Коли навесні 22-го поблизу Оріхова зав’язались запеклі бої, першачки Наталії Клейн встигли вивчити лише азбуку. Незабаром школу евакуювали до Запоріжжя, діти роз’їхалися по всіх усюдах, а вчителька залишилась вдома, продовжувала навчання у форматі онлайн – до осені в Оріхові ще були електрика й Інтернет. Уроки проводила навіть влітку — наздоганяли втрачене через війну. Одночасно допомагала військовими та літнім людям, яких на той час ще багато залишалось у місті.

У жовтні, після масованого обстрілу ворога, коли загинула ремонтна бригада електриків, місто залишилось без світла. Вчителька почала викладати у селі. Відтоді й курсує між Оріховом, Таврійським та Запоріжжям. Але переважну частину часу все ж проводить у своєму рідному місті. Виїхати звідти відмовляється принципово, каже: для неї однаково важливі й викладання, й волонтерство, й турбота про немічних.

Навіть про те, як сама кілька разів була за крок від біди, жінка розповідає з посмішкою. У підвалі будинку Наталії всі разом облаштували свій власний “Пункт незламності”, як лагідно називають його між собою.

Заряджає пристрої і … людей – своєю невичерпною енергією. Завтра Наталія повернеться до Оріхова. І далі за розкладом — два дні у Запоріжжі, потім додому, й знову у Таврійське. Каже: жити й працювати в такому режимі їй допомагають волонтери й небайдужі люди, яких вона вважає своєю великою родиною. А вони її – “берегинею Оріхова”.