Муніципальний телеканал м. Запоріжжя
Ті, хто евакуювався з-під обстрілів, знайшли прихисток у Запорізькому центрі соціального обслуговування. Сьомий місяць про них турбуються волонтери та доглядають працівники осередку. В яких умовах перебувають жителі Оріхова нині – у матеріалі.
7 вересня 20 жителів Оріхова евакуювали до Запорізького центру соціального обслуговування. Більшість евакуйованих — літні люди, які не можуть самостійно подбати про себе, тому потребували допомоги соцпрацівників.
“В такому віці, переживши таку трагедію, як їх з корінням виривали з власних будівель і перевозили в зовсім незнайоме місце, – розповідає директорка КУ “Центр надання соціальних послуг” Оріхівської міської ради Людмила Жбанкова, – то там і сердечні напади були, й цукор підіймався.”
Світлана Федорівна – одна з тих, хто нині живе у центрі допомоги. Їй 87 років. В Оріхові вона жила у власному будинку, втім, щоденні обстріли та руйнування змусили бабусю залишити рідне місто та виїхати до обласного центру.
“Сусідську хату розбило, – згадує один з випадків пані Світлана, – пошкодило нашу і сусідську. 5 будинків пошкодило. Я сиділа їла, як ударило це все, і вікна всі при мені полетіли. І мене ото як схватило – і я вирішила їхати сюди.”
Згадує про дім в Оріхові й пані Надія. Жінка жила без світла, тепла, води та з вибитими вікнами. До того ж, під час війни пані Надія пережила й особисту трагедію.
“Ще в мене і дитина померла, – каже жінка. – Син у мене помер. Теж це від вибухів, не витримало серце, а це все потрібно пережити.”
Вже понад пів року оріхівці мешкають у центрі соцдопомоги, що став їхнім другим домом. А з сусідами по кімнаті стали друзями. Зважаючи на вік евакуйованих постояльців, організовано й спеціальний нагляд фахівців.
Працівники соццентру забезпечили евакуйованих комфортними умовами. Підтримують їх та не дають втратити віру у найскоріше повернення додому. Також оріхівцям надають гуманітарну допомогу. Годують, враховуючи особливості здоров’я кожного.
“У кожного своя хвороба, – каже кухарка міського територіального центру соціального обслуговування Ольга. – У кого цукровий діабет, тому ми без цукру їм першим даємо, ми під кожного намагаємося підійти, під їхні потреби. Для нас це не складно, а їм приємно.”
Нині в Оріхівській громаді з близько 18 тисяч жителів, залишається менше, ніж 1,5. Ті, хто виїхав з-під ворожих обстрілів, мають лише одну мрію:
“Мир, – каже пані Надія. – Нічого нам не потрібно. Миру. Нам трошки осталося жити, я одну війну пережила, і цю повинна. Знаєте, як обідно…”
Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі
17.04.2026, 14:00
13.04.2026, 17:55
25.03.2026, 09:02
07.04.2026, 17:44
25.03.2026, 14:20
06.04.2026, 09:40
01.04.2026, 10:32
07.04.2026, 08:49
13.04.2026, 10:21

Копіювання контенту дозволено лише за прямого узгодження з редакцією.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: