circle-background

Муніципальний телеканал м. Запоріжжя

circle-background
weather

+3°

Програма телепередач:

ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
weather

+3°

Телепрограма

Епідемія дезінформації: як не впійматись на гачок

05.09.2022, 18:31

text
Поділитися:

Чи бачили ви колись повідомлення з інформацією від анонімних джерел або під грифом “сенсаційна новина” ? Якщо так, то ви віч-на-віч зіштовхнулися з дезінформацією. Саме такі типи повідомлень останнім часом ширяться у ЗМІ та соцмережах. Вгледіти у них брехню та перекручування фактів часом буває вкрай важко. Чим небезпечні повідомлення з маркерами “терміново” і “розповсюдьте серед знайомих”, та як не потрапити на гачок дезінформації – в нашому матеріалі.


 

ФЕЙКИ

Експерти з медіабезпеки зазначають: фейки не можуть існувати без контексту. Наприклад, у розпал пандемії Covid-19 через брак інформації щодо вакцини почали з’являтися теорії змов щодо чіпів, 5G та ілюмінатів. Інфопобрехеньки ширяться швидко, оскільки в основі, як правило, дуже добре прописана історія, яка легко запам’ятовується та не потребує додаткового пояснення. Також вони відрізняються емоційністю, закликами розповсюдити інформацію, великою кількістю знаків оклику.

“Завжди є кілька факторів, які мають бути для того, щоб інформаційний “вкид” зайшов і щоби люди почали це поширювати як правду, – розповідає головна редакторка проекту “По той бік путінської брехні” Альона Романюк. – Це має бути якась супер актуальна тема або для всього суспільства, або для певної групи суспільства. Далі має бути нестача офіційних пояснень і має бути нерозуміння того, що відбувається.”

 

МАНІПУЛЯЦІЇ

На відміну від фейків, маніпуляції є дещо складнішим явищем. Вони можуть містити правдиві факти та ознаки аналітики. Але при детальному розгляді виявляється, що у таких повідомленнях порушений причинно-наслідковий зв`язок.

“Головне завдання маніпулятора — не бути розкритим, – пояснює доцент факультету журналістики ЗНУ Павло Мірошниченко, і докласти максимальних зусиль для того, аби людина, яка споживає цей маніпулятивний контент, навіть не здогадувалася, що це рішення або ця думка навіяні їй кимось. В неї має скластися враження, що вона сама ухвалила це рішення і що ця думка природна для її системи мислення.” 

 

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ

Верхівкою інформаційної війни є дезінформація. Це пропрацьований матеріал, який використовує усі доступні методи брехні, щоб засісти якомога глибше у свідомості людини та впливати на його світогляд. Основна небезпека дезінформації  – її причетність до конкретної події чи чутливої теми. Аби споживач сприйняв на віру потрібні наративи, часто апелюють до авторитетних «експертів», найчастіше – іноземних – журналістів, громадських діячів, політиків тощо. Такий прийом часто використовує росія в інформаційній війні.

“Ну а тим часом росія намагається знайти хоч якихось міжнародних експертів, які б коментували ситуацію на полі бою в потрібному для них руслі, – розповідає радник керівника Офісу Президента Сергій Лещенко. Вони традиційно покликали на допомогу людину на прізвище Скот Рітер. Довіри до таких спікерів немає ніякої. Повторюся чому. Тому що згаданий Скот Рітер є злочинцем на території США. Зокрема, згаданий Скот Рітер має статус зареєстрованого сексуального злочинця в США і був засуджений за незаконний контакт з неповнолітнім і відсидів 2,5 роки в тюрмі.” 

 

ЩОБ НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ ТА ПРОПАГАНДИ

Варто ретельно перевіряти інформацію, яку ви бачите в мережі. Неправдиві повідомлення, як правило, впливають на емоції, тож, якщо новина зачепила вас за живе, варто перевірити джерело інформації: чи відомо хто це, про що ця особа розповідала раніше, чи є вона фахівцем у галузі, про яку пише, коли створено канал тощо. Якщо у сумнівній інформації є фото, то його можна перевірити через пошук по картинці у Гуглі і побачити, чи було це фото розміщене раніше.  І, до речі, довіряти іноземним джерелам тільки через те, що вони іноземні — пряма дорога у світ дезінформації.

“Має пройти якийсь час, перш ніж українці зрозуміють, що в інших країнах також є зацікавлені особи, які поширюють дезінформацію, – зазначає головна редакторка проекту “По той бік путінської брехні” Альона Романюк. – Зараз потрібно ставити під сумнів усю інформацію, яку ми бачимо у соціальних мережах. Ну і не тільки в соціальних мережах, в медіа також.. Тому треба для себе зробити список з 3-5 джерел, які можна читати, яким можна довіряти, де працюють справжні журналісти, які перевіряють інформацію.”

Медіаексперти радять не підписуватися на неперевірені канали чи акаунти. Щоб уникнути підозрілих джерел інформації, можна звернутися до “Білого списку медіа”, який формує Інститут масової інформації. Це офіційні ЗМІ, які дотримуються журналістських стандартів. Експерти також зауважують, щоб уникнути фейків, не обов’язково відмежовуватись від новин. Просто слід ставитись до інформації критично.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі 

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: