Для запорізьких волонтерів провели тренування з надання першої домедичної допомоги в умовах бойових дій, наближених до реальних. Курс складається з теоретичної та практичної частин, і розрахований на майже 6 годин. Чи впорались учасники тренінгу із завданнями під звуки вибухів – у матеріалі.

На наочному прикладі інструктори команди “Пульс” пояснюють своїм колегам-волонтерам основи першої домедичної допомоги. Додають, вчать задля того, аби в умовах реальних бойових дій люди своїми діями не нашкодили ні собі, ні іншим.

“Люди не мають стрімголов бігти на будь-який гучний звук, – розповідає інструктор Владислав Семивол, – для того, щоб “прічінять доврачєбную помощь”. Банально через те, що потім туди приїздять спеціалісти, рятувальники, карети швидкої, і замість одного постраждалого у них 2-3-5, що, звичайно ж, ідіотизм. Далі – це основні уражаючі фактори, а також про протидію їм. Тобто, якщо це, наприклад, кульові, уламкові і так далі, то це кровотечі і декілька методів їх зупинки, починаючи від того, коли у вас немає нічого, крім, звичайно, мозку і кінцівок, і закінчуючи варіантом, коли у вас є найкрутіша укомплектована аптечка.”

Перше, чому вчать — перевірити, чи є у людини дихання, чи не забиті дихальні шляхи. Показують також, як можна легко перевернути на бік та безпечно підняти для переміщення людину будь-якої комплекції. Усі теоретичні навички закріплюються практичними вправами.

Паралельно з практичним вправами на майданчику періодично лунають вибухи. Інструктори пояснюють, це потрібно для того, аби волонтери виробили правильний рефлекс на звук умовного прильоту та задля імітації бойових умов.

Спеціальний майданчик для відпрацювання практичних навичок обладнаний перешкодами та укриттями, а самих волонтерів розділили на дві групи. Перша — це умовні постраждалі. Їм кріплять спеціальні силіконові накладки, які імітують поранення: відірвана кінцівка, артеріальна кровотеча, уламкове та кульове поранення. Прикрашають бойові поранення міксом зі свинячої крові, фарби та соку. Другій групі доведеться рятувати першу. Звісно ж, під звуки вибухів, обстрілів та вуличних боїв.

Для ускладнення завдання волонтерам-медикам деякі постраждалі отримали спецзавдання — імітувати стан шоку та неадекватну поведінку. Інструктори пояснюють, така умова необхідна, щоб люди могли дати собі раду в реальних умовах, адже часто постраждалі можуть робити неочікувані та небезпечні речі. За підсумками практичної частини, волонтери врятували майже всіх. Самі ж учасники тренінгу зізнаються, завдання надзвичайно цікаві, проте виявились складнішими, ніж вони очікували.

“Дуже кайфово, класно, навички дають дуже дієві, – діляться враженнями волонтерки, учасниці тренінгу Тетяна та Олександра, – які нам допоможуть… Сподіваюсь, що не допоможуть, бо таких не буде ситуацій, але якщо буде, то ми вже трошечки знаємо, що і як робить. Так, дуже пізнавально, але трохи шокуюче. І повне занурення в екстремальні ситуації, які в теорії можуть з нами статись. Спочатку було складно і лягти на землю, коли був вибух, а потім… Найскладніше, напевно, це теорію на практику.”

“Дуже корисний, – додає учасниця тренінгу, психологиня БО “БФ “Позитивні Жінки Запоріжжя” Олена Бєлікова. – Те, що ми знаємо про медицину і хтось там щось розповідав, — це одне. А коли ми зараз тут на практиці це робили, то розумієш, що інколи ми дуже сильно заважаємо військовим. Тому на власному досвіді я сьогодні відчула, як це — рятувати людину по-справжньому. Та все сподобалось. І рятувати сподобалось, і в таких  непростих ситуаціях, коли йдуть вибухи навіть на підлогу впасти. Чесно кажучи, я не думала, що наприкінці тренінгу буду робити це автоматично.”

Додають, попри усі складнощі тренування, інструкторам та організаторам дуже вдячні, адже без підготовки в умовах реального бою чи обстрілу їм було б дуже важко.

На даний момент командою “Пульс” вже проведено 5 тренінгів з надання домедичної допомоги та 4 — з мінної та збройної небезпеки. Поки тренінг проводять лише для волонтерів та представників окупованих громад області. Додають, намагаються працювати якісно, а не кількісно, тож групи набирають невеликі.

“Оптимально до 20 осіб, – зауважив інструктор Владислав Семивол. – Якщо буде занадто мало, тобто менше 10, то це буде просто нецікаво на практичних. Якщо занадто багато, то треба багато інструкторів і сам процес буде затягуватись. Загалом нормальне заняття з домедичної допомоги, якщо ми говоримо, щоб навчитися чомусь, це хоча б годин 6.” 

У “Пульсі” зазначають, тренування абсолютно безкоштовні та проводяться у середньому раз на тиждень. Нині вже готуються до наступного заняття.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі