5 грудня весь світ відзначає День волонтера. В Україні значущість та цінність волонтерства по-новому відчули всі в умовах війни. Чим живуть волонтери, чого потребують та як ризикують життям, наближаючи перемогу – у матеріалі.

Автівки – це те, чого нині вкрай потребують захисники. Бути мобільним на фронті – майже завжди означає залишитися живим. Допомагає збирати на авто для військових майже з перших днів широкої війни Владислав Калюжний. Спочатку волонтерив сам, згодом зрозумів, що значно більших результатів досягне вкупі з однодумцями. Тому через пів року після широкомасштабного вторгнення разом з товаришем заснував благодійний фонд “Допомога людям України”.

“Я пам’ятаю, десь на 10-й день після вторгнення вже сидіти по підвалах, по домівках не було часу, і звернувся до мене знайомий військовий – потрібна була допомога, харчування, одяг, цигарки. І ми, початок був, зібрали майже за 3 дні 30 000 гривень, – згадує засновник та директор БФ “Допомога людям України” Владислав Калюжний. – Скупилися, я поїхав в Новосілку повіз хлопцям речі, і фонарики, павербанки, багато таких необхідних речей, воду. Звичайної води навіть не було, тому що в колодязі вода не питна була. Це був поштовх до моєї волонтерської діяльності. Коли я прохав водія свого, щоб відвіз туда груз, але зрозумів, що наражаю його на небезпеку, то я сів сам за кермо і тоді поїхав. Це стало для мене точкою невозврату, я розумів: якщо не я, то хто?”

“Ми артилеристи з авдієвського напряму. Хочемо виразити свою благодарність за допомогу нам в придбанні зарядної станції, щоб ми були на зв’язку, волонтеру Владу Калюжному і благодійному фонду “Допомога людям України”, та Віталію Цибулько, волонтеру фонду. Дякуємо за те, що ви нам допомагаєте, – тоді звернулись до благодійників військові.”

Бути волонтером – це цілодобово перебувати на зв’язку, жити потребами воїнів, оперативно шукати шляхи реалізації запитів від захисників. А нерідко – ризикувати власним життям.

“Було таке, що ми за раз відкривали на три автівки і я думав – ми не впораємося. Було дуже важко… Ми впоралися, і зібрали протягом 3-4 місяців, і передавали хлопцям, як би важко не було, – згадує Владислав Калюжний. – Буває таке, що надо 4 РЕБа. Де їх знайти? Які безпосередньо РЕБи? Це великі кошти, ще черга. Туда дзвониш – там черга на пів року. Це така робота, яка заставляє сконцентруватися і робити все на нашу перемогу, і допомагати хлопцям якнайшвидше, тому що ці запити потрібно реалізувати дуже швидко. Нема такого, щоб на завтра – треба на сьогодні або на вчора.”

Часів Яр, Дружківка, Костянтинівка, Курахове – для Владислава Калюжного це не просто назви населених пунктів. Це місця, де чекали на його допомогу наші захисники. Села та міста, куди він віз очікуваний вантаж попри ворожі обстріли. Крайній раз – виконаний запит на дві автівки для 93ї бригади. Ремонтували за рахунок зібраних донатів, допомоги бізнесу та аукціонів.

“Наразі у нас на ремонті ця автівочка, – каже засновник та директор БФ “Допомога людям України” Владислав Калюжний. – Це хлопців військових наших, не буду казати яких. Потрібно зробити заміну двигуна, тому що робити капітальний ремонт недоречно, він виходить в два рази дорожче, ніж просто купити з Європи беушний двигун. Тому – долучайтеся. Ще хочу сказати, нам військові надають трофеї і ми відкрили аукціон “Help UA People” в телеграм-каналі. Ви можете зайти і знайти нас, так і називається “Help UA People”. Там ми два рази на тиждень проводимо аукціони, виставляємо військові артефакти, і таким чином збираємо гроші на ремонт, на МАВІКі, на РЕБи і таке інше.”

Владислав каже: на початку великої війни потужно донатили іноземці. Зараз майже вся допомога сконцентрована всередині країни, кожен допомагає чим може.

“У нас є тут бабуся в селі, яка в’яже шкарпетки і передає нам, – розповідає Владислав. – Є дівчата, які роблять свічки. Нещодавно до мене кияни звернулися, які запропонували буржуйки хлопцям. Влітку було таке даже, що звернулися китайці, у них електрокомпанія, і вони нам надали 5 генераторів, які ми військовим передали. Неочікувано було, але дуже приємно, що нам довіряють.”

Чи будемо ми ходити по рідній землі та жити в рідній країні – залежить від наших захисників. Тому не повинно бути сумнівів, донатити чи ні – однозначно мусимо допомагати нашим військовим боронити землю від ворогів, каже Владислав.

Наразі волонтерська спільнота Запоріжжя у постійній комунікації. Обмін інформацією, оголошення зборів, пошук оптимальних за ціною РЕБів чи МАВІКів – волонтери постійно на зв’язку між собою. 

“Хочу звернутися зараз до власників великого бізнесу з проханням, щоб ви долучилися, побули Святим Миколайчиком і зробили нашим військовим подарунок, – каже Владислав Калюжний. – Це дуже просто. Колективи також, підприємства, компанії – можете звернутися, я вам дам запит на РЕБ або на ремонт автомобіля. Або на автівку. На ваш бюджет, запит ви можете зробити, побудете Святим Миколайчиком, зробите подарунок нашим хлопцям.”

Сьогодні в роботі фонду – два запити на РЕБи, дрони та лікарські засоби від застуди для захисників на Курахівському напрямку. Владислав звертається до усіх небайдужих надати посильну допомогу, каже, що можна телефонувати безпосередньо йому – він відкритий до спілкування у будь-який час. Або задонатити безпосередньо БО БФ “ДОПОМОГА ЛЮДЯМ УКРАЇНИ”, за IBAN: UA613133990000026004040201921 (Код отримувача: 44699872).

З сумом зауважує,  найбільший біль волонтера – НЕ ВСТИГНУТИ. Всі мають усвідомити: будь-який збір коштів для ЗСУ треба закривати якнайшвидше. На кону найдорожче – життя наших воїнів та існування нашої держави.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі