circle-background

Муніципальний телеканал м. Запоріжжя

circle-background
weather

+3°

Програма телепередач:

ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
weather

+3°

Телепрограма

Чмобіки, арестовлення та могилізація – неологізми часів війни

09.11.2022, 18:59

text
Поділитися:

Війна спровокувала нову хвилю словотворення. Цьогоріч слова набувають нових сенсів, а українці поповнюють мову неологізмами. Зокрема, у липні з’явився навіть “Словник неологізмів війни”. Наші журналісти поцікавилися у мовознавців, які нові слова вигадали цього року та як війна вплинула на поповнення словникового запасу українців. 


 

Мова солов’їна − це ознака національної ідентичності та один із ключових факторів незалежності країни. Українці протягом віків творили мову та боролись за її збереження, адже це один із інструментів, який об’єднує націю.

“Мова — це наш ідентифікатор, – переконана доцентка кафедри української мови ЗНУ Світлана Сабліна, – бо саме мова, як сигнальна система, крім дуже багатьох своїх функцій виконує комунікативну, тобто спілкувальну, і сигнальну. Саме за допомогою мови, ми відрізняємо, хто свій, хто чужий, так було здавна, так було відтоді, як народилася людина розумна.”

З часом українська мова набувала нових форм та сенсів, наповнювалась новітніми значеннями  та пристосовувалась до реалій нашого буття. Навіть зараз, під час воєнного стану, мова, як живий організм, зреагувала на створення нових понять, насамперед пов’язаних з війною. У липні цього року в Інтернеті опублікували “Словник неологізмів війни”, в якому зібрали близько тридцяти слів, котрі українці вживають у повсякденному житті.

“Дуже багато слів вже з 2022 року ідуть на означення саме російських військових, – зазначив укладач словника, кореспондент інформагентства АрміяInform Євген Букет. – Це, зокрема, чмоні, свинособаки, вже останнім часом, тобто чмоні замінили чмобіками, таким чином мова все таки розвивається і ми бачимо, неологізми — не зовсім усталені конструкції, вони можуть жити як довго, так і по кілька тижнів.”

Мамкувати, чорнобаїти, арестовлення, затридні, макронити та багато інших  відомих слів з’явилися після 24 лютого. Мовознавці зазначають, неологізми народжуються  після певних впливових та гучних подій у державі.

“Це можуть бути як новини якісь, – пояснює Євген Букет, – які породжують так чи інакше за асоціативним рядом ці слова, це можуть бути мистецькі проекти, зокрема термін “загальна могилізація” в сенсі мобілізації російських військових, вигадав  український художник.

Нова військова термінологія стала частиною не тільки мови, а й  українського гумору. Філологи запевняють, у неології українці виявляють свою дотепність, бо створити неологізм у критичній ситуації може лише сильний, розумний та об’єднаний народ. 

“Лексична система української мови дуже гнучка, вона адаптується, я сподіваюся, але останнє слово за українцями, – додає доцентка кафедри української мови ЗНУ Світлана Сабліна. – Гадаю, після завершення війни, нашою перемогою, багато неологізмів зникнуть,  і це теж добре, але деякі залишаться з нами навіки. “Доброго вечора, ми з України” — це не забудеться ніколи.

Мовознавці вважають, неологізми, що виникли під час війни, запам’ятаються надовго, і поки триває протистояння, подібні влучні вислови будуть народжуватися дедалі більше. У наш час важливо підтримувати державну мову, пишатися її багатством та милозвучністю, адже солов’їна — також і впливова зброя у боротьбі із ворогом.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Копіювання контенту дозволено лише за прямого узгодження з редакцією.

Verified by ExactMetrics

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: