Колекція якорів Музею судноплавства Національного заповідника “Хортиця” налічує понад 70 експонатів різних історичних епох. Тепер їх стало ще на 5 більше. Небайдужі містяни передали музею свої знахідки, які випадково виявили після зниження рівня води у Дніпрі. Про унікальні реліквії – у матеріалі.

“Величезний якір знайшли напроти кар’єру фактично, – розповідає …, – на острові Хортиця. Витягнув, трошки змок – ну здоровенний, бачите, метр шістдесят, просто величезний. Гарний такий, красень, бажано його передати в музей, буде супер.”

Протягом місяця до Музею судноплавства на Хортиці надходили звістки від містян, які випадково натрапили на унікальні знахідки. Скарби приховували дніпровські води. Їхній рівень суттєво знизився, тож жителі регіону почали досить часто знаходити цінні реліквії. Так протягом місяця до Музею судноплавства потрапили одразу 5 якорів різних епох.

“Було так все несподівано, – згадує засновник БФ “Допомога людям України” Владислав Калюжний, – прогулювався по Хортиці по нашій, дуже спала вода, і побачив десь метрів 60 від берега був круг зверху. Потім дивлюсь – вода піднялась і його не стало видно. Годинки через півтори назад вже поверталися – і побачив, що він є. Пришлось роздіться, пішов, дійшов до нього, подивився, що це якір, думаю: надо витягувати, тут залишати його не можна.”

Знахідка Владислава Калюжного, як виявилось, стала найбільшою за габаритами серед експонатів Музею судноплавства. Реставратори схильні відносити знахідку до якорів місцевого виробництва, які виготовляли майстри-козаки.

“На той момент мене переповняли якісь такі неймовірні емоції, – каже пан Владислав, – такий драйв, адреналін… Я гадаю, що його витягнув силою думки.”

“Датований чітко. Він має відношення до подій 1735-1739 років, а саме це російсько-турецька війна, – розповів реставратор Національного заповідника “Хортиця” Андрій Денисенко. – Це був досить великий корабель, типу бригантини, на бригантинах часто використовували на кормі такі якоря. Але для бригантини він трошки також величенький. Можливо, це якийсь інший тип галерного плавзасобу, парусно-галерного, але більшого за габаритами, ніж бригантина, можливо, метрів до тридцяти.”

Крім цього велетня, є ще чотири якорі. Серед них – ще один унікальний. В Музеї судноплавства немає жодного подібного. Датувати його сьогодні поки що важко. Можливо, це 17-18 століття, кажуть реставратори.

“За своїми габаритами, мабуть, це був човен завдовжки приблизно 10-15 метрів, – припускає Андрій Денисенко, – він схожий на штурмові козацькі човнички, які могли виходити і у відкрите море, але досить вдало ходили по затоках, протоках, проливах в нашому регіоні в місцях Великого Лугу. Нам хочеться щиро віддячити їм за те, що вони були небайдужими, все ж таки ці пам’ятки не потрапили на металобрухт, а потрапили саме до нашого музею. Мало того, ці пам’ятки цікаві тим, що таких якорів у нас не було в колекції.”

Консервація, стабілізація, реставрація – ці етапи мають пройти всі знайдені якорі до моменту, коли їх можна буде виставити на огляд в експозиції. Остаточно належного вигляду вони набудуть наступного року. Скільки часу знадобиться на реставрацію, наразі визначити точно неможливо, це суцільна лотерея, кажуть фахівці.

Оперативну інформацію про ситуацію читайте у нашому телеграмі